- вимерлий
- -а, -е.Дієприкм. акт. мин. ч. до вимерти.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
вимерлий
Смотреть что такое "вимерлий" в других словарях:
вимерлий — дієприкметник … Орфографічний словник української мови
печерний — а, е. 1) Прикм. до печера. || Який є, перебуває, міститься або живе в печері. •• Пече/рні жи/тла житла в природних печерах, гротах і навісах у гірських районах. 2) Належний до тієї доісторичної доби, коли люди і деякі тварини жили в печерах.… … Український тлумачний словник
гесперорніс — а, ч. Вимерлий зубатий птах … Український тлумачний словник
гліптодонт — а, ч. Вимерлий ссавець ряду неповнозубих, споріднений з панцирником … Український тлумачний словник
епіорніс — а, ч. Вимерлий гігантський страусоподібний птах … Український тлумачний словник
індрикотерій — я, ч. Вимерлий непарнокопитий ссавець; гігантський носоріг … Український тлумачний словник
іностранцевія — ї, ж. Вимерлий хижий звірозубий плазун … Український тлумачний словник
іхтіорніс — а, ч. Вимерлий зубатий птах … Український тлумачний словник
корова — и, ж. 1) Велика парнокопита свійська молочна тварина; самка бугая. || Самка деяких порід великих рогатих тварин (лося, оленя тощо). •• Морська/ коро/ва вимерлий водяний ссавець ряду сиреноподібних; ритина. 2) перен., зневажл. Про незграбну,… … Український тлумачний словник
плезіозавр — а, ч. Вимерлий морський ящір із довгою шиєю, невеликою головою та великими ластоподібними кінцівками … Український тлумачний словник
